Психологічні особливості розвитку мислення як передумови формування наскрізних умінь молодших школярів

У статті розглядаються психолого-педагогічні особливості розвитку мислення молодших школярів у контексті сучасних освітніх трансформацій. Акцентовано, що сучасна початкова школа, відповідно до Концепції «Нова українська школа», орієнтується не лише на засвоєння учнями певної суми знань, а насамперед на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь, серед яких провідне місце належить критичному, логічному та творчому мисленню. Розкрито концептуальні положення теорій Дж.  Брунера, Д.  Канемана, Ж.  Піаже, які підкреслюють етапність, соціокультурну зумовленість і когнітивну багаторівневість процесу мислення. У статті зазначено, що мислення в молодшому шкільному віці формується у взаємодії пізнавальних, емоційних і мотиваційних процесів, забезпечуючи поступовий пере-хід від наочно-дійових до словесно-логічних форм мислення. Визначено, що молодший шкільний вік є сенситивним періодом розвитку основних логічних операцій – порівняння, аналізу, синтезу, узагальнення, класифікації, а також становлення самоконтролю, рефлексії та творчого підходу до розв’язання навчальних завдань. Саме в цей період відбувається активне формування інтелектуальної ініціативи та здатності до самостійного мислення, що створює основу для подальшого когнітивного розвитку. Показано взаємозв’язок розвитку мислення з формуванням наскрізних умінь, зокрема здатності до критичного аналізу, ефективної співпраці, прийняття рішень, оцінювання ризиків, емоційної саморегуляції, ініціативності, комунікативності та самонавчання. Особлива увага приділена ролі пізнавальної мотивації, яка виступає внутрішнім чинником активізації розумової діяльності. Наголошено, що розвиток мислення забезпечує не лише інтелектуальне зростання, а й сприяє становленню емоційно-вольової сфери, моральних цінностей та соціальної зрілості дитини. У статті підкреслено доцільність використання інтерактивних, ігрових, проблемно-пошукових, дослідницьких і проєктних технологій, які стимулюють мисленнєву активність, сприяють формуванню самостійності та підвищують рівень навчальної мотивації.

The article examines the psychological and pedagogical features of thinking development in primary school children within the context of modern educational transformations. It emphasizes that contemporary primary education, in accordance with the New Ukrainian School Concept, focuses not only on the acquisition of specific knowledge but primarily on the formation of key competencies and cross-cutting skills, among which critical, logical, and creative thinking occupy a leading position. The conceptual principles of the theories of J. Bruner, D. Kahneman and J. Piaget, are revealed, highlighting the staged, sociocultural, and cognitively multilayered nature of the thinking process. The article states that thinking in primary school age develops through the interaction of cognitive, emotional, and motivational processes, ensuring a gradual transition from visual-active to verbal-logical forms of thinking. It is determined that this age is a sensitive period for the development of fundamental logical operations  – comparison, analysis, synthesis, generalization, and classification – as well as for the formation of self-control, reflection, and a creative approach to problem-solving. During this period, the intellectual initiative and ability for independent thought are actively formed, creating the foundation for further cognitive development. The relationship between the development of thinking and the formation of cross-cutting skills – such as critical analysis, effective collaboration, decision-making, risk assessment, emotional self-regulation, initiative, communication, and self-learning  – is demonstrated. Special attention is paid to the role of cognitive motivation, which serves as an internal factor in activating mental activity. It is emphasized that the development of thinking ensures not only intellectual growth but also contributes to the formation of the emotional-volitional sphere, moral values, and the social maturity of the child. The article highlights the relevance of using interactive, play-based, problem-solving, research, and project technologies, which stimulate mental activity, foster independence, and enhance the level of learning motivation.