Інтеграція правової, громадянської та оборонної освіти у підготовці майбутнього викладача «Захисту України»

У статті порушується актуальна проблема модернізації системи професійної підготовки майбутніх викладачів предмета «Захист України» в умовах активної трансформації освітнього простору та сучасних безпекових викликів. Наголошується на необхідності відходу від фрагментарного викладання розрізнених дисциплін та переходу до системної інтеграції правової, громадянської та оборонної освіти. Такий підхід зумовлений стратегічним курсом нашої держави на євроатлантичну інтеграцію, впровадженням стандартів НАТО в освітню сферу та гострою суспільною потребою у формуванні національно свідомої молоді, готової до захисту Батьківщини. Метою дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування концептуальних засад зазначеної інтеграції задля ефективного формування професійних компетентностей майбутніх педагогів. У процесі наукового пошуку глибоко проаналізовано вітчизняний та зарубіжний досвід щодо розуміння сутності правових систем, розвитку громадянського суспільства й забезпечення національної безпеки. Зважаючи на це, виокремлено низку ключових методологічних підходів до підготовки фахівців, серед яких провідними визначено комплексний, діяльнісно-компетентнісний, інноваційний, трансформаційний, особистісно-розвивальний, а також принципи професіоналізації та неперервності навчання. Доведено, що традиційні форми проведення занять втрачають свою ефективність, поступаючись місцем інтерактивним методам, передовим цифровим технологіям та симуляційному моделюванню. Обґрунтовано, що поєднання безпекових, законодавчих і патріотичних складових у єдиний процес дає змогу підготувати фахівця нового формату. Такий викладач не лише бездоганно володіє необхідними військово-прикладними навичками, але й вирізняється високим рівнем правової культури, гнучким мисленням та здатністю виховувати у здобувачів освіти соціальну відповідальність. Зроблено висновок, що запропонована інтегративна модель створює прогресивне освітнє середовище, яке цілком відповідає замовленню держави. Перспективи подальших наукових розвідок убачаються у розробленні цілісної практичної моделі такої інтеграції та експериментальному підтвердженні її дієвості.

The article addresses the pressing issue of modernizing the professional training system for future teachers of the "Defense of Ukraine" subject amid the active transformation of the educational landscape and contemporary security challenges. It emphasizes the need to move away from the fragmented teaching of separate disciplines and transition to a systemic integration of legal, civic, and defense education. This approach is driven by the state's strategic course toward Euro-Atlantic integration, the implementation of NATO standards within the educational sphere, and the acute societal need to cultivate a nationally conscious youth ready to defend their homeland. The purpose of the study is to provide a theoretical and methodological substantiation of the conceptual foundations for this integration, aiming to effectively develop the professional competencies of future educators. The research thoroughly analyzes domestic and foreign experiences regarding the understanding of legal systems, the development of civil society, and the provision of national security. Based on this analysis, several key methodological approaches to specialist training have been identified. The leading ones include the comprehensive, activity– and competency-based, innovative, transformational, and personal-developmental approaches, alongside the principles of professionalization and continuous learning. The study demonstrates that traditional teaching formats are losing their efficacy, giving way to interactive methods, advanced digital technologies, and simulation modeling. It is substantiated that merging security, legislative, and patriotic components into a single cohesive process enables the preparation of a new type of specialist. Such an educator not only possesses impeccable applied military skills but is also distinguished by a high level of legal culture, flexible thinking, and the capacity to instill social responsibility in their students. It is concluded that the proposed integrative model fosters a progressive educational environment that fully aligns with the demands of the state. Prospects for further scientific inquiry include the development of a comprehensive practical model for such integration and the experimental verification of its effectiveness.