Аксіологічна трансформація вищої освіти в умовах постсекулярного суспільства

Abstract

Домінування технократичної, секулярної парадигми ХХ століття спричинило редукцію гуманістичного потенціалу університету до утилітарної функції підготовки фахівців, позбавленої глибинного морального виміру. Такий підхід, заснований на розмежуванні фактів і цінностей, сприяв виникненню системної кризи цілепокладання, яка актуалізує потребу переосмислення самої сутності освіти. Постановка проблеми. У контексті постсекулярності, що засвідчила неспроможність тези про неминучий занепад релігії, постає потреба відновлення аксіологічного виміру освіти та переходу від інформаційної моделі до формаційної. Мета статті – теоретично обґрунтувати аксіологічну трансформацію вищої освіти України в умовах постсекулярного суспільства та окреслити, яким чином духовно-етичні орієнтири можуть інтегруватися в освітній процес. Стаття доводить необхідність парадигмальної зміни – переходу від “трансляції знань” до “трансформації особистості”, де категорія “бути” стає важливішою за категорію “мати”. Зроблено висновок, що саме такі ЗВО здатні забезпечити цілісну освіту, в якій результат виходить за межі технічної компетентності та включає духовно-етичну трансформацію особистості.The dominance of the technocratic and secular paradigm of the twentieth century has reduced the humanistic potential of the university to a utilitarian function of training specialists, stripped of its deeper moral dimension. This approach, grounded in the separation of facts and values, has contributed to a systemic crisis of goal-setting, which underscores the need to rethink the very essence of education. Problem statement. In the context of postsecularity – which has revealed the inadequacy of the thesis about the inevitable decline of religion – there emerges a need to restore the axiological dimension of education and to shift from an informational model to a formational one. The aim of the article is to theoretically substantiate the axiological transformation of higher education in Ukraine within a postsecular society and to outline the ways in which spiritual and ethical orientations can be integrated into the educational process. The article substantiates the necessity of a paradigmatic shift – from the “transmission of knowledge” to the “transformation of the person”, where the category of “being” becomes more significant than the category of “having”. It concludes that such higher education institutions are capable of providing holistic education, in which the outcome extends beyond technical competence and includes the spiritual and ethical transformation of the individual.