Der Textsortentyp Reiseroman in der modernen deutschen und ukrainischen Literatur aus interkultureller Perspektive

Der Reiseroman ist als Periegese seit der Antike bekannt, hat aber seine eigene Ge­ schichte in jeder Kultur und jeder Nation. Das Gemeinsame dieser Entwicklung besteht darin, dass Reiseromane zeitlich gesehen nach der wissenschaftlichen Reiseliteratur entstanden sind, das Spezifische liegt aber darin, dass der Prozess der literarischen Re­ zeption einer anderen Welt mit dem Prozess der Rezeption der eigenen Welt des Au­ tors eng verbunden ist. Wenn in Deutschland eine reiche Tradition diesbezüglich seit dem 19. jh. besteht, so kann man in der ukrainischen Literatur das Phänomen des Rei­ seromans erst in den 2000er Jahren verzeichnen. Unter Reiseroman verstehe ich einen Typ der Textsorte Roman, der auch von der Textsortenklasse Reiseliteratur konsti­ tuiert wird, in dem eigene Reiseerlebnisse des Autors verwertet werden, wobei die Reise (Abreise, Reisestationen und Rückkehr) als Ausgangspunkt für die literarische Reflexion betrachtet wird, die die reale und fiktive Welt miteinander verbindet. Für eine sachliche interkulturelle Analyse literarischer Texte ist es wichtig, dass sie zu demselben Textsor­
tentyp gehören, dass die zu vergleichenden Texte in derselben Zeit erschienen sind und möglicherweise gleiche Objekte darstellen. Der Reiseroman ist durch die Zugehörigkeit der Autoren zu verschiedenen Kulturen und durch die Rezeption fremder Kulturen von diesen Autoren interessant.

Мандрівний роман відомий з античних часів як жанр «перієгез», однак він має
свою власну історію в кожній культурі і в кожної нації. Спільне у цьому
розвитку: мандрівні романи виникли після наукової літератури про мандри, а
специфічне полягає в тому, що процес літературної рецепції іншого світу тісно
повˈязаний з рецепцією власного світу автора. Якщо в Німеччині традиція
написання мандрівних романів склалася у ХІХ столітті, то в українській
літературі феномен мандрівного роману утвердився у ХХІ ст. Мандрівний
роман – це різновид жанру «роман», конституйований класом жанрів
«мандрівна література», в якому автор відображає власні враження від
подорожі, при цьому подорож (відˈїзд, етапи подорожі і повернення)
розглядається відправною точкою літературної рефлексії, яка поєднує реальний
і фіктивний світи. Для достовірного міжкультурного аналізу літературних
творів важливо, щоб вони належали до одного й того жанру або різновиду
жанру, щоб порівнювані тексти були написані в один і той же час і за
можливості зображали б схожі (або ті самі) обˈєкти. Мандрівний роман цікавий
тим, що його автори належать до різних культур і відображають сприйняття
ними культур, чужих їм самим.