Феномен академічних цінностей у сучасному філософському дискурсі
Журнал
Culturological Almanac
ISSN
2786-7242
Дата випуску
2025-05
Автор(и)
Гриценко, Марина Василівна
Гриценко, Сергій Миколайович
DOI
10.31392/cult.alm.2025.2.25
Анотація
У статті досліджено сутнісні характеристики академічних цінностей у філософській інтерпретації. Визначено практичні аспекти реалізації таких академічних цінностей, як академічна доброчесність, академічна свобода, автономія закладів вищої освіти. Акцентується увага на моральному складнику академічної доброчесності, важливості моральної культури всіх учасників освітнього процесу для її змістовного втілення в соціальному бутті.
Зазначено, що академічною цінністю, яка у світоглядно-культурному вимірі конституює відносини у сфері освіти демократичної країни, є академічна свобода, яка представлена в науковій літературі низкою взаємодоповнювальних визначень. Підкреслюється, що академічна свобода не має стати підґрунтям для зловживань як керівництвом ЗВО, так й окремими структурами та суб’єктами освітньої діяльності. Академічна свобода в демократичній системі освіти передбачає обов’язкову соціальну відповідальність у всіх її формах – правову, моральну, інституційну, соціальну тощо. Реалізація академічної свободи передбачає всебічну моральну, правову та інтелектуальну готовність учасників навчального й наукового процесу щодо її втілення як за формальними ознаками, так і за сутнісними характеристиками.
Обґрунтовано, що академічна свобода як цінність корелюється з такою аксіологемою як автономія закладів вищої освіти. Автономія закладу вищої освіти є одним з базових принципів Болонського процесу, який передбачає самостійність, незалежність і відповідальність закладів вищої освіти в ухваленні рішень стосовно розвитку академічних свобод. У кожній системі освіти, у конкретному закладі вищої освіти встановлюється особливий баланс методів регулювання і рівень свобод, що й характеризує різний рівень автономності ЗВО. Загалом, можна виокремити три базові моделі автономії закладів вищої освіти – мінімальну, часткову та повну.
Узагальнено, що академічні цінності у філософському розумінні є підґрунтям для самореалізації особистості, основою суспільного прогресу, втіленням принципів свободи та творчості в індивідуальному й соціальному бутті.
Зазначено, що академічною цінністю, яка у світоглядно-культурному вимірі конституює відносини у сфері освіти демократичної країни, є академічна свобода, яка представлена в науковій літературі низкою взаємодоповнювальних визначень. Підкреслюється, що академічна свобода не має стати підґрунтям для зловживань як керівництвом ЗВО, так й окремими структурами та суб’єктами освітньої діяльності. Академічна свобода в демократичній системі освіти передбачає обов’язкову соціальну відповідальність у всіх її формах – правову, моральну, інституційну, соціальну тощо. Реалізація академічної свободи передбачає всебічну моральну, правову та інтелектуальну готовність учасників навчального й наукового процесу щодо її втілення як за формальними ознаками, так і за сутнісними характеристиками.
Обґрунтовано, що академічна свобода як цінність корелюється з такою аксіологемою як автономія закладів вищої освіти. Автономія закладу вищої освіти є одним з базових принципів Болонського процесу, який передбачає самостійність, незалежність і відповідальність закладів вищої освіти в ухваленні рішень стосовно розвитку академічних свобод. У кожній системі освіти, у конкретному закладі вищої освіти встановлюється особливий баланс методів регулювання і рівень свобод, що й характеризує різний рівень автономності ЗВО. Загалом, можна виокремити три базові моделі автономії закладів вищої освіти – мінімальну, часткову та повну.
Узагальнено, що академічні цінності у філософському розумінні є підґрунтям для самореалізації особистості, основою суспільного прогресу, втіленням принципів свободи та творчості в індивідуальному й соціальному бутті.
The article explores the essential characteristics of academic values within a philosophical interpretation. It identifies the practical aspects of implementing such academic values as academic integrity, academic freedom, and the autonomy of higher education institutions. Emphasis is placed on the moral dimension of academic integrity and the importance of moral culture among all participants in the educational process for its meaningful realization in social existence.
Academic freedom is highlighted as a core academic value that, within a worldview and cultural context, constitutes the foundation of educational relations in democratic societies. The scholarly literature presents it through a range of complementary definitions. At the same time, it is emphasized that academic freedom should not become a pretext for abuse – whether by university administrations or individual actors within the educational sphere. Within democratic education systems, academic freedom necessarily involves social responsibility in all its dimensions: legal, moral, institutional, and societal. Its realization requires comprehensive moral, legal, and intellectual preparedness from all participants in the educational and research processes – both in form and in substance.
The value of academic freedom is shown to correlate with the axiology of institutional autonomy in higher education. As one of the foundational principles of the Bologna Process, institutional autonomy entails independence, self-governance, and responsibility in decision-making concerning the development of academic freedoms. Each educational system and specific institution establish its own balance of regulatory mechanisms and levels of freedom, which in turn determines the degree of institutional autonomy. Overall, three primary models of autonomy can be distinguished: minimal, partial, and full.
It is concluded that academic values, in a philosophical sense, form the foundation for personal self-realization, serve as the basis for societal progress, and embody the principles of freedom and creativity in both individual and social existence.
Academic freedom is highlighted as a core academic value that, within a worldview and cultural context, constitutes the foundation of educational relations in democratic societies. The scholarly literature presents it through a range of complementary definitions. At the same time, it is emphasized that academic freedom should not become a pretext for abuse – whether by university administrations or individual actors within the educational sphere. Within democratic education systems, academic freedom necessarily involves social responsibility in all its dimensions: legal, moral, institutional, and societal. Its realization requires comprehensive moral, legal, and intellectual preparedness from all participants in the educational and research processes – both in form and in substance.
The value of academic freedom is shown to correlate with the axiology of institutional autonomy in higher education. As one of the foundational principles of the Bologna Process, institutional autonomy entails independence, self-governance, and responsibility in decision-making concerning the development of academic freedoms. Each educational system and specific institution establish its own balance of regulatory mechanisms and levels of freedom, which in turn determines the degree of institutional autonomy. Overall, three primary models of autonomy can be distinguished: minimal, partial, and full.
It is concluded that academic values, in a philosophical sense, form the foundation for personal self-realization, serve as the basis for societal progress, and embody the principles of freedom and creativity in both individual and social existence.
Теми
Файл(и)![Ескіз]()
Вантажиться...
Назва
Hrytsenko_209_215.pdf
Розмір
297.66 KB
Формат
Adobe PDF
Контрольна сума
(MD5):084de1621afc8db70262d8a7d93c81a2
