Ж.-Л. Маріон розвиває новий імпульс розвитку сучасної
феноменології значною мірою завдяки звертанню до теологічної проблематики,
реінтерпретує феноменологічний дискурс у питаннях даності феномену та в
своїй концепції феноменології об’явлення як можливості (на відміну від
розуміння об’явлення як даності в теології). Обґрунтування поняття
«насиченого феномену», на нашу думку, є продуктивним методологічним
підходом у релігієзнавчих, культурологічних і мистецтвознавчих
дослідженнях.
