Участь громадянського суспільства у протидії інформаційним атакам

У статті розглянуто питання ролі громадянського суспільства в протидії інформаційним атакам в Україні в умовах гібридної війни. Показано, що зростання масштабів дезінформаційних кампаній та інформаційного тиску посилило значення горизонтальних мереж взаємодії громадян, експертних середовищ і волонтерських ініціатив, які змогли оперативно реагувати на виклики там, де державні інституції виявилися недостатньо гнучкими. Особливу увагу приділено аналізу інструментів, які використовуються громадськими структурами для захисту інформаційного простору: фактчекінг, медіамоніторинг, поширення верифікованих даних, інформаційно-просвітницькі кампанії, а також розвиток практик цифрової безпеки. Висвітлено приклади успішних ініціатив, що стали знаковими для українського досвіду – діяльність StopFake, Інституту масової інформації, OSINT-спільнот, громадських платформ із медіаграмотності. Акцентовано увагу на тому, що громадянське суспільство не лише доповнює державні стратегії протидії дезінформації, але й створює альтернативні канали комунікації, які підвищують довіру в суспільстві та зміцнюють стійкість демократичних практик. У статті також підкреслюється, що незважаючи на значний практичний внесок громадянських ініціатив, наукове вивчення їхньої ролі залишається недостатньою мірою розглянутим і фрагментарним, що обмежує можливості для систематизації досвіду та розробки довгострокових стратегій. Зроблено висновок, що подальший розвиток та інституційне закріплення громадянської участі у сфері інформаційної безпеки є стратегічним завданням, від якого залежить ефективність протидії зовнішнім загрозам, формування культури критичного мислення та посилення демократичної стійкості українського суспільства.

The article examines the role of civil society in countering information attacks in Ukraine under the conditions of hybrid warfare. It is shown that the growing scale of disinformation campaigns and information pressure has increased the importance of horizontal networks of citizen interaction, expert communities, and volunteer initiatives, which were able to respond promptly to challenges where state institutions proved insufficiently flexible. Particular attention is paid to the analysis of tools used by civil society structures to protect the information space: fact-checking, media monitoring, dissemination of verified data, information and educational campaigns, as well as the development of digital security practices. Examples of successful initiatives that have become emblematic of the Ukrainian experience are highlighted – the activities of StopFake, the Institute of Mass Information, OSINT communities, and civil platforms for media literacy. Emphasis is placed on the fact that civil society not only complements state strategies to counter disinformation but also creates alternative communication channels that enhance public trust and strengthen the resilience of democratic practices. The article also underlines that despite the significant practical contribution of civic initiatives, their role has been insufficiently studied and remains fragmented, which limits opportunities for systematizing experience and developing long-term strategies. It is concluded that the further development and institutional consolidation of civic participation in the field of information security is a strategic task on which the effectiveness of countering external threats, the formation of a culture of critical thinking, and the strengthening of democratic resilience of Ukrainian society depend.