Особливості депресіїї у хворих які перенесли ішемічний інсульт

У статті розглядаються особливості депресії у хворих які перенесли ішемічний інсульт. Зазначається, що внаслідок збільшення об’єму негативної інформації; стресу, обумовленого військовими діями; COVID-19; швидкого темпу життя відбувається значне перенапруження нервової системи та психіки людини в цілому. Тому почастішали судинні захворювання, чисельність яких становить серйозну небезпеку.
Відмічається, що найважчим проявом патології судин головного мозку є інсульт, який у половині випадків виникає у людей, сповнених творчих сил. Аналіз спеціалізованої наукової літератури встановив, що у структурі судинних захворювань головного мозку саме ішемічний інсульт є однією з найпоширеніших клінічних форм гострого порушення мозкового кровообігу.
Здійснено теоретичний аналіз психолого-педагогічної і медичної літератури з питання післяінсультної депресії, її механізмів, ґенезу, симптоматики.
Обґрунтовано, що депресія є одним із тяжких наслідків ішемічного інсульту, який негативно впливає на особистість хворого і проявляється пригніченим настроєм; суттєвим зменшенням інтересу майже до всіх видів діяльності; значимими змінами ваги тіла або апетиту; безсонням або гіперсомнією; психомоторною ажитацією або загальмованістю; слабкістю або втратою енергійності; почуттям нікчемності або неадекватно надмірної провини; нерішучістю або зниженою здатністю до концентрації уваги; а в тяжких випадках – нав’язливими думками про самогубство або смерть.
Післяінсультна депресія значно знижує мотивацію до одужання та погіршує результат реабілітаційної роботи. Депресія є настільки поширеною, що негативно впливає не тільки на здоров’я населення, але й на економіку країни.
Психологічне обстеження за допомогою методик «Шкала депресії PHQ-9», яка є блоком №2 «Опитувальника стану здоров’я пацієнта PHQ – Patient Health Questionnaire» (PHQ) і «Диференціальна діагностика депресивних станів» підтвердило теоретичний висновок про наявність у хворих після ішемічного інсульту виражених форм депресії та важливість проведення комплексної психокорекційної роботи.

The article deals with the features of depression in patients having suffered an ischemic stroke. It is noted, that due to the increase of negative information; stress caused by military actions; COVID-19; fast pace of life there is a significant overstrain of the nervous system and the human psyche as a whole. Therefore, vascular diseases became more frequent and their number is a serious danger.
It is noted that the most severe manifestation of the pathology of the vessels of the brain is a stroke, which in half of cases occurs in people full of creative forces. Analysis of specialized scientific literature has established that in the structure of vascular diseases of the brain an ischemic stroke is one of the most common clinical forms of acute cerebrovascular accident.
The theoretical analysis of psychological-pedagogical and medical literature on the issue of post-stroke depression, its mechanisms, genesis, symptoms was carried out.
It was substantiated that depression is one of the severe consequences of an ischemic stroke, which negatively affects the personality of the patient and manifests itself in a depressed mood; a significant decrease of interest to almost all activities; significant changes in body weight or appetite; insomnia or hypersomnia; psychomotor agitation or retardation; weakness or loss of energy; a sense of worthlessness or inadequately excessive guilt; indecision or reduced ability to concentrate; and in severe cases – obsessive thoughts of suicide or death.
Post-stroke depression significantly reduces motivation for recovery and worsens the result of rehabilitation work. Depression is so widespread that it negatively affects not only the health of population, but also the economy of a country.
The psychological examination using methods “Depression scale PHQ-9”, which is a block #2 of the “Patient Health Questionnaire” (PHQ) and the “Differential diagnosis of depressive states” confirmed the theoretical conclusion about the presence of severe forms of depression in patients after ischemic stroke and the importance of comprehensive psycho-correctional work.