Зорове сприймання у структурі формування образного мислення дітей молодшого шкільного віку із порушеннями зору

У статті теоретично узагальнено українські та міжнародні дослідження щодо ролі зорового сприймання і полісенсорного досвіду у формуванні образного мислення дітей молодшого шкільного віку із порушеннями зору. Обґрунтовано, що образне мислення є інтегративним пізнавальним процесом, який формується внаслідок взаємодії сприймання, уваги, пам’яті, мовлення, рухового досвіду, предметно-практичної діяльності та мисленнєвих операцій. Розмежовано поняття сприймання, уявлення та образного мислення, показано послідовність переходу від безпосереднього сенсорного ознайомлення з об’єктом до створення, збереження, відтворення й уявного перетворення предметних і просторових образів. Визначено вплив стану зорових функцій, зорової уваги та зорово-моторних механізмів на повноту, цілісність і структурованість образу. Наголошено, що офтальмологічний діагноз не може бути єдиним критерієм планування корекційно-розвиткової роботи, оскільки характер труднощів залежить від функціональних можливостей зору, умов виконання завдання та сформованих способів обстеження. Розкрито значення полісенсорної інтеграції у формуванні предметних і просторових уявлень, зокрема узгодження зорових, тактильних, слухових, пропріоцептивних, вестибулярних та рухових сенсорних сигналів. Розкрито роль мовлення в осмисленні, систематизації та узагальненні сенсорного досвіду. Визначено педагогічні умови розвитку образного мислення: функціональне оцінювання, активне обстеження реальних предметів, навчання способів зорового і дотикового пошуку, використання доступної наочності, моделей, схем, рельєфно-графічних, технічних і цифрових засобів, а також перенесення сформованих уявлень у нові навчальні ситуації. Запропоновано структурно-функціональну модель формування образного мислення дітей із порушеннями зору. Зроблено висновок, що доступність сенсорного досвіду має поєднуватися з його цілеспрямованим педагогічним керівництвом.

The article presents a theoretical synthesis of Ukrainian and international research on the role of visual perception and multisensory experience in the development of figurative thinking in primary school children with visual impairments. Figurative thinking is substantiated as an integrative cognitive process formed through the interaction of perception, attention, memory, speech, motor experience, object-based activity, and mental operations. The concepts of perception, representation, and figurative thinking are differentiated, and the transition from direct sensory exploration to the creation, retention, reproduction, and mental transformation of object and spatial images is described. The influence of visual functions, visual attention, and visuomotor mechanisms on the completeness, integrity, and structure of an image is determined. It is emphasized that an ophthalmological diagnosis cannot be the only criterion for planning corrective and developmental support, because the nature of difficulties depends on the functional vision profile, task conditions, and the child’s exploration strategies. The importance of multisensory integration in forming object and spatial representations is revealed, particularly the coordination of visual, tactile, auditory, proprioceptive, vestibular, and motor information. The role of speech in interpreting, systematizing, and generalizing sensory experience is demonstrated. The pedagogical conditions for developing figurative thinking are identified: functional assessment, active object exploration, instruction in visual and tactile search strategies, accessible visual materials, models, diagrams, tactile graphics, technical and digital tools, and the transfer of formed representations to new learning situations. A structural and functional model of figurative thinking development in children with visual impairments is proposed. It is concluded that access to sensory experience should be combined with pedagogical mediation.