Міжнародний досвід публічного адміністрування сферою туризму в умовах криз, збройних конфліктів та післяконфліктного відновлення

У статті досліджено міжнародний досвід публічного адміністрування сферою туризму в умовах криз, збройних конфліктів та післяконфліктного відновлення. Обґрунтовано, що туризм є однією з найбільш чутливих до кризових явищ сфер економіки, оскільки його функціонування безпосередньо залежить від безпеки, політичної стабільності, транспортної доступності, стану інфраструктури, довіри туристів та міжнародного іміджу держави. Водночас доведено, що за належної організації публічного адміністрування туризм може виконувати не лише економічну, а й соціальну, гуманітарну, культурну, комунікаційну та миротворчу функції.
Проаналізовано підходи UN Tourism, OECD, ASEAN, Світового банку, а також практику окремих держав, які зіткнулися з воєнними, політичними, природними, санітарно-епідемічними та соціально-економічними кризами. Акцентовано увагу на досвіді Японії щодо формування системи туристичної кризової готовності, досвіді Шрі-Ланки щодо післявоєнного відновлення турис-тичної галузі, досвіді Руанди щодо використання туризму як інструменту післяконфліктного миру і розвитку, досвіді Колумбії щодо поєднання туризму з реінтеграцією постраждалих територій, а також досвіді міжнародних організацій щодо кризових комунікацій, відновлення довіри туристів і формування стійких туристичних дестинацій. Визначено, що міжнародний досвід свідчить про необхідність переходу від реактивної моделі управління туризмом до превентивної, ризик-орієнтованої та відновлювальної моделі публічного адміністрування. Така модель має включати стратегічне планування, міжвідомчу координацію, кризові комунікації, цифрове інформування туристів, публічно-приватне партнерство, підтримку місцевих громад, безпековий аудит туристичних територій, відновлення інфраструктури та міжнародне просування туристичного продукту. Зроблено висновок, що міжнародний досвід має важливе значення для України, оскільки післявоєнне відновлення вітчизняної туристичної сфери потребуватиме не лише відбудови інфраструктури, а й створення нової системи публічного адміністрування, орієнтованої на безпеку, сталість, інклюзивність, цифровізацію та довіру.

The article examines international experience of public administration in the field of tourism in conditions of crises, armed conflicts and post-conflict recovery. It is substantiated that tourism is one of the most crisis-sensitive sectors of the economy, since its functioning directly depends on security, political stability, transport accessibility, infrastructure, tourists’ confidence and the international image of the state. At the same time, it is proved that, under proper public administration, tourism can perform not only an economic function, but also social, humanitarian, cultural, communicative and peacebuilding functions. The article analyses the approaches of UN Tourism, the OECD, ASEAN, the World Bank and the practice of individual states that have faced military, political, natural, sanitary-epidemiological and socio-economic crises. Particular attention is paid to Japan’s experience in creating a tourism crisis preparedness system, Sri Lanka’s experience in post-war tourism recovery, Rwanda’s experience in using tourism as an instrument of post-conflict peacebuilding and development, Colombia’s experience in combining tourism with reintegration of affected territories, as well as the experience of international organisations in crisis communications, restoring tourist confidence and building resilient tourist destinations. It is determined that international experience demonstrates the need to move from a reactive model of tourism governance to a preventive, risk-oriented and recovery-based model of public administration. Such a model should include strategic planning, interagency coordination, crisis communications, digital tourist information, public-private partnership, support for local communities, security audits of tourist territories, infrastructure restoration and international promotion of the tourism product. It is concluded that international experience is of significant importance for Ukraine, since the post-war recovery of the national tourism sector will require not only infrastructure reconstruction, but also the creation of a new system of public administration focused on security, sustainability, inclusiveness, digitalisation and trust.