Напрями формування толерантності в майбутніх учителів Нової української початкової школи

У публікації висвітлено змістові й методичні особливості процесу формування в майбутнього педагога початкової школи толерантності як значущої професійної якості. Установлено, що невід’ємним складником педагогічної толерантності є здатність педагога до діалогічних взаємин з учнями, а саме можливість сприймати ситуацію з позицій інших людей, що, у свою чергу, сприяє здатності до толерантного виховання учнів. Висвітлено теоретичне підґрунтя цього процесу, що охоплює як освоєння соціального досвіду студентом, так і подальше перетворення внутрішніх структур психіки в відповідну поведінку в майбутній професійній діяльності. Розвиток толерантності в студентів педагогічних навчальних закладів передбачає формування в них прогностичних навичок, здатності до керівництва та конструктивного прояву власних емоції, а також готовність до реалізації індивідуального підходу в процесі здійснення практичної педагогічної діяльності. Аналіз фахових джерел і сучасного досвіду розвитку громадянської освіти в Україні та світі дав нам змогу припустити, що формування толерантності в студентів буде відбуватися ефективніше, якщо воно буде здійснюватися у двох напрямах. Перший – формування в них самих цієї якості під час спецпрактикуму «Вчимося бути толерантними», що проводився у формі тренінгових занять і за своїм змістом і методикою опирався на наш доробок у міжнародних проєктах. Другий – підготовка студентів до формування толерантності в учнів у майбутній професійній діяльності через вивчення дисципліни «Методика навчання освітньої галузі «Громадянська та історична». Останній напрям передбачав систематичне використання різних видів медіа в поєднанні з інтерактивними вправами. Медійними ресурсами, які ми найбільше використали в дослідженні, були анімаційні фільми (про дітей з особливими освітніми потребами), рекламні ролики на
соціальну тематику (про взаємодопомогу, досягнення людей з інвалідністю), сюжети новин тощо. Використані методи дослідження (педагогічне самоспостереження за роботою студентів на заняттях із цих дисциплін і під час практики, фокус-групове опитування, аналіз та інтерпретація даних) доводять ефективність нашої методики.