Науковий дискурс гуманітарної підготовки майбутніх фахівців з правознавства: історіографічний аналіз

У статті здійснено історіографічний аналіз, систематизовано існуючі підходи до проблеми гуманітарної підготовки майбутніх фахівців з правознавства в контексті історико-педагогічних, філософських досліджень. Визначено ступінь розробленості проблеми, узагальнено концептуальні позиції та ідеї, які формують сучасний дискурс гуманітарної підготовки майбутніх фахівців з правознавства у закладах вищої освіти. Визначено теоретико-методологічні засади гуманітарної освіти, які охоплюють законодавчі, філософські, загальнотеоретичні, правознавчі підходи та узагальнені наукові погляди на структуру, зміст і функції гуманітарної освіти у підготовці правознавців. Доведено, що методологічні засади історіографічного аналізу ґрунтуються на поєднанні філософських, психолого-педагогічних і правових наукових підходів, що дозволяє всебічно осмислити науковий дискурс щодо гуманітарної підготовки майбутніх правознавців, систематизувати існуючі концепції та визначити їх тенденції. Такий методологічний підхід забезпечує цілісність і наукову обґрунтованість історіографічного дослідження. Виділено наукові принципи об’єктивності, історизму, комплексності, всебічності інтерпретації джерел, що стали методологічною основою історіографічного аналізу. Встановлено, що гуманітарні дисципліни відіграють ключову роль у забезпеченні міждисциплінарності змісту освіти, оскільки сприяють формуванню цілісного світогляду, критичного мислення, загальнолюдських цінностей, інтегруючи знання з філософії, історії, етики, педагогіки, психології, культурології в правову галузь освіти.

The article provides a historiographical analysis and systematizes existing approaches to the problem of humanitarian training of future specialists in law in the context of historical, pedagogical, and philosophical research. It determines the degree of development of the problem and summarizes the conceptual positions and ideas that shape the current discourse on the humanities education of future legal professionals in higher education institutions. The theoretical and methodological foundations of humanities education are identified, covering legislative, philosophical, general theoretical, and legal approaches, as well as generalized scientific views on the structure, content, and functions of humanities education in the training of legal professionals. It has been proven that the methodological foundations of historiographical analysis are based on a combination of philosophical, psychological, pedagogical, and legal scientific approaches, which allows for a comprehensive understanding of the scientific discourse on the humanities education of future lawyers, systematization of existing concepts, and identification of their trends. This methodological approach ensures the integrity and scientific validity of historiographical research. The scientific principles of objectivity, historicism, comprehensiveness, and comprehensiveness of interpretation of sources, which have become the methodological basis of historiographical analysis, have been identified. It has been established that the humanities play a key role in ensuring the interdisciplinarity of educational content, as they contribute to the formation of a holistic worldview, critical thinking, and universal human values, integrating knowledge from philosophy, history, ethics, pedagogy, psychology, and cultural studies into the legal field of education.