Особливості педагогічного вимірювання операційного компоненту фахової готовності до бойових польотів майбутніх льотчиків тактичної авіації

У статті піднято проблему педагогічного вимірювання операційного компоненту (реальних результатів етапу тренажерної підготовки) фахової готовності до безпосередньої професійної діяльності (бойових польотів) курсантів-військових льотчиків вітчизняного авіаційного вищого військового навчального закладу. Оскільки фахова готовність розглядається у сучасній педагогічній теорії як мета, результат та індикатор якості вищої освіти, її складові (структурні компоненти) частини повинні відповідати вимозі вимірювання. Вказана проблема розглядається в контексті авторської концепції фахової готовності як похідної фахової підготовки в закладі вищої освіти. У межах докторського дисертаційного дослідження, частиною презентації результатів якого є і дана стаття, представлено й обґрунтоване авторське бачення поняття “фахова готовність” та його структура. Виділені її базові (вихідні) компоненти: когнітивний, діяльнісний, операційний, мотиваційно-вольовий, психологічний та психофізіологічний. Операційний компонент уособлює тренажерну підготовку, яка виступає методичним і операційним містком між теоретичним навчанням і власне льотним. На основі чинних керівних (організаційно-розпорядчих) документів та сучасної практики Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба проаналізований нормативно-організаційний підхід до оцінювання результатів тренажерної підготовки. Доведено, що він має формально-номінальний характер та зосереджує фокус оцінювання результатів виключно на лише одному аспекті льотної підготовки – діях курсантів-військових льотчиків у позаштатних ситуаціях-відмовах у мирний час. При цьому поза увагою залишається диференційована оцінка загальнольотних навичок і якостей, а також широка палітра тактичних прийомів ведення повітряного бою в умовах безпосереднього бойового зіткнення з противником. У зв’язку із цим обґрунтована необхідність розроблення і впровадження в навчальну практику якісно нового критеріального апарату
педагогічного вимірювання операційного компоненту фахової готовності, який би мав експериментально підтверджену валідну кваліметричну основу та комплекс істотних показників і рівнів диференціювання їх досягнення.

The article raises the problem of pedagogical measurement of operational component (real results of simulator training stage) of professional readiness to direct professional activity (combat flights) of military pilot cadets of domestic aviation higher military education institution. Since professional readiness is considered in modern pedagogical theory as a goal, result and indicator of quality of higher education, its components (structural components) must comply with the measurement requirement. The mentioned problem is considered in the context of the author's concept of professional preparedness as a derivative of professional training in an institution of higher education. The author’s vision of the concept “professional readiness” and its structure are presented and substantiated in the framework of the doctoral dissertation research, part of the presentation
of the results of which is this article. Its basic (initial) components are distinguished: cognitive, activity, operational, motivational-volitional, psychological and psychophysiological. The operational component embodies simulator training, acting as
a methodological and operational bridge between theoretical training and flight training proper. Based on the current governing (organizational and regulatory) documents and modern practice of Ivan Kozhedub Kharkiv National Air Force University, the existing normative-organizational approach to the evaluation of simulator training results was analyzed. It has been proven that it has a formal nominal character and focuses the results assessment solely on one aspect of flight training – the actions of military cadet pilots in emergency situations – failures in peacetime. At the same time, the differentiated assessment of general flight skills and qualities, as well as a wide range of tactical techniques of air combat in conditions of direct combat encounter with the enemy are left without attention. In this regard, the need to develop and implement in educational practice qualitatively new criteria apparatus of pedagogical measurement of the operational component of professional preparedness, which would have experimentally validated valid qualimetric framework and a set of significant indicators and levels of differentiation
of their achievement is justified.