Теоретичні засади моделювання багатомірних технологій навчання в умовах євроінтеграції

У статті обґрунтовано теоретичні засади використання інтегративних багатомірних технологій навчання в умовах євроінтеграції. Проаналізовані можливості використання особливої форми засобів навчання, а саме: логіко-змістові багатовимірні моделі знання (семантичні фрактали). Завдяки логіко-змістовим моделям уявлення знань можна спростити діяльність педагога, забезпечити координацію зовнішнього та внутрішнього аспектів пізнавальної діяльності тощо, надавати нові функції та вдосконалювати основні дидактичні властивості (поліпшувати візуальну зручність користування, збільшувати інформаційну щільність уявлення знань, забезпечувати універсальність тощо). Обґрунтовано теоретичні засади моделювання інтегративних багатомірних технологій навчання в умовах євроінтеграції, зокрема положення єдності та багатовимірності (багатоаспектність) структури побудови навколишнього світу; положення об’єктивності; положення системності; солярності як усебічної ознаки матерії; фрактальності як ознаки упорядкованої організації матерії тощо. Виявлено, що оптимальні результати можуть бути досягнуті за таких умов: базис навчальної дисципліни (термінологія, позначення, поняття, основні положення і формули, таблиці, характерна залежність); рутинні процедури оброблення і відображення інформації; складна функціональна залежність і алгоритми вирішення складних завдань; дослідження динамічних, параметричних та ігрових процесів, систем, ситуацій; складний ілюстрований матеріал; процеси конструювання і проєктування; імітація і схематизація складних процесів, систем, явищ; об’єкти дистанційного вивчення; експертиза результатів навчання; проміжне і підсумкове документування перебігу і підсумків навчального процесу; тиражування навчально-методичного забезпечення тощо. Показано інваріантний підхід до навчання з позицій його складу, структури, які не змінюються попри нові освітні технології. Як інваріантні компонент виділяються: цілі, зміст, методи, організаційні форми, засоби. Проєктування дерев умінь і знань пов’язане з постановкою ієрархічної системи дидактичних завдань про перехід від одного рівня навченості до іншого.

The article substantiates theoretical fundamentals of using integrative multi-dimensional technologies of learning in conditions of European integration. The author analyzes opportunities of using a specific form of learning, particularly logical and substantial multi-dimensional models of knowledge (semantic fractals). Due to the logical and substantial models of knowledge representation it is possible to simplify teachers’ work, to ensure coordination of the external and internal aspects of cognitive activity, etc., to supply new functions and to improve the main didactic properties (to upgrade visual convenience of using, to increase information density of knowledge representation, etc.). The research gives reasons for the theoretical principles of modeling integrative multi-dimensional technologies of learning in terms of European integration, particularly fundamentals of the integrity and multi-aspect nature of the world structure; principles of objectivity; regulation of consistency; solariness as a universal sign of matter; fractality as a feature of the arranged organization of matter, etc. It is confirmed that the results can be achieved under the following conditions, namely a basis of the academic course (terminology, notions, concepts, main principles and formulas, tables, specific dependence); routine procedures of processing and display of information; a complex functional dependence and algorithms of solving complicated tasks; studies of the dynamic, parametric and play processes, systems, situation; complex illustrative materials; processes of constructing and projecting; simulation and schematic presentation of complex processes, systems, phenomena; objects of distance learning; expert estimates of the learning results; intermediate and final recording of the progress and outcomes of the learning process; replication of the methodic and learning materials, etc. It is proven that the invariant approach to learning has not been transformed in terms of its content and structure even in spite of all new educational technologies. Among the invariant components, one distinguishes goals, content, methods, organizational forms, means. Projecting of the trees of skills and knowledge is related with building a hierarchy system of didactic tasks about transition from one level of learning to the next one.