Випуск 1
Permanent URI for this collectionhttps://enpuir.udu.edu.ua/handle/123456789/15771
Browse
Recent Submissions
Item Виховання «нової людини» у Росії XVIII ст. у контексті соціального конструювання(Видавництво "Гілея", 2017) Немчинов, І. Г.Автор зробив спробу поглянути на проблему створення «нової людини» у Росії у контексті соціального конструювання. Катерина ІІ намагалася штучно створити «третій стан» без забезпечення громадянських свобод. Російський уряд не хотів визнати, що «третій стан» не створюється тільки адміністративними заходами з реалізації уніфікованого морального виховання та професійної освіти. Ця ідея породила роздуми К. Леонтьєва про промисловий переворот без забезпечення «буржуазних» свобод у ХIХ ст., спроби створення «радянського середнього класу» та нового «середнього класу» у пострадянській Росії. Але щойно представники «середнього класу» задовольняють свої матеріальні потреби, перед ними постає питання про політичне закріплення та розширення своїх прав. Авторитарна держава не готова йти на це, тому що це означає втрату нею контролю над найактивнішими громадянами. Результатом такого зіткнення інтересів стає революція.Item Структурно-семантичні особливості багатокомпонентних термінів англійської та української мов(Видавництво "Гілея", 2017) Бойко, Д. Р.Виклад основного матеріалу поділяється на дві частини: структура та семантика багатокомпонентних термінів сфери соціолінгвістики англійської та української мов у зіставному аспекті та особливості перекладу англійських багатокомпонентних термінів на українську мову. Лінгвістичний аналіз багатокомпонентних термінів-слово- сполучень сфери соціолінгвістики дозволив визначити їхні продуктивні моделі на матеріалі двох мов. В основу аналізованих номінативних термінологічних одиниць покладено окремий термін або ж двокомпонентна сполука, що сприяє встановленню чіткої структурної ієрархії соціолінгвістичних термінів за принципом родо-видових відносин. В ході нашого дослідження ми також розглянули перекладацький аспект англійських багатокомпонентних термінів при перекладі на українську мову. В свою чергу ми розглянули найпродуктивніші моделі перекладу багатокомпонентних терміноструктур, виявили їхні найбільш вірогідні міжкомпонентні зв’язки та проаналізували основні етапи та методи перекладу.Item Модель перекладу англійських комп’ютерних термінів на українську мову(Видавництво "Гілея", 2017) Кивлюк, В. О.У ході розроблення моделі перекладу було упорядковано послідовність процесів, які проходить комп’ютерний терміноелемент, від мови оригіналу до іншомовного еквіваленту. Було визначено, що на переклад слова-терміну впливає індивідуальність перекладача, його обізнаність у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, адже знаючись на даній сфері перекладач здійснить більш точний і адекватний переклад не тільки слова, а й тексту в цілому. Наступним пунктом моделі є контекст тексту (речення), бо завдяки контексту, перекладач, не знаючи слова, на інтуїтивному рівні здогадується його значення. Останнім пунктом даної моделі є метод перекладу: транскрипція та транслітерація, використання семантичних еквівалентів, морфемне або лексичне калькування чи копіювання, експлікація або описовий переклад. Виявлено, що переклад англомовних комп’ютерних термінів, зокрема, на українську мову є досить відповідальним завданням та потребує високого рівня знань, вмінь та навичок (відповідних компетенцій), як професійного перекладача так і фахівця інформаційно-комунікаційних технологій. Лише після проходження всіх етапів запропонованої моделі, англомовний комп’ютерний терміноелемент набуває належного слова-перекладу, у нашому випадку саме україномовного.Item Роль лінгвокультурології у процесі професійної підготовки майбутніх вихователів(Видавництво "Гілея", 2017) Поворознюк, С. І.З точки зору сучасної лінгвометодики проаналізовано теоретичне і практичне значення лінгвокультурології як науки, що вивчає культурно марковані мовні одиниці, для процесу професійної підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти. Особливого значення навчання лінгвокультурології набуває у процесі професійної підготовки студентів за спеціальністю «Дошкільна освіта» (спеціалізація: іноземна мова), адже перед ними постає завдання оволодіти навичками міжкультурної комунікації, і відповідно набути міжкультурної комунікативної компетентності. Навчання лінгвокультурології у процесі професійної підготовки майбутніх вихователів відповідає вимогам сучасної культурно-спрямованої мовної освіти і сприяє усвідомленню студентами особливостей взаємозв’язку мови та культури, засвоєнню комплексу основних лінгвокультурологічних понять, формуванню полікультурної мовної особистості.Item Застосування міждисциплінарного підходу до галузевих дисциплін в межах лінгвістичного дослідження(Видавництво "Гілея", 2017) Чорний, О. В.Виклад основного матеріалу поділяється на дві частини: специфіку міждисциплінарного дослідження та залучення відокремлених дисциплін до дослідницького процесу. Дослідження в сфері лінгвістики вже одразу пов‘язане з декількома лінгвістичними дисциплінами. Отже ми вважаємо, що ми мусимо бути свідомі відносно складної структури лінгвістичних знань і дисциплін до яких таке знання належить. Якщо ми викори стаємо лише одну перспективу і один кут зору наше дослідження буде «бідним» і наші висновки будуть недостатніми. Використання інтердисциплінарного підходу допоможе нам бути добре підготовленими до специфіки лінгвістичного дослідження аби впоратися з усіма проблемними частинами і особливостями дослідження. Використання міждисциплінарного підходу допомагає створити нову перспективу відносно лінгвістичного дослідження. Подібна перспектива виглядає ефективною і продуктивною відносно існуючих підходів, оскільки вона видається багатогранною та розширю кут зору на досліджувану проблему. Міждисциплінарна методологія повинна також сприяти порозумінню між різними науковцями, котрі займаються різними дисциплінами.Item Особливості особистісно орієнтованого навчання студентів у вищому навчальному закладі(Видавництво "Гілея", 2017) Братанич, А. А.Визначено витоки, напрями та обґрунтовано особливості особистісно-орієнтованого підходу щодо навчання студентів у вищому навчальному закладі. Здійснено аналіз різнорівневого, індивідуального, диференційованого, суб'єктивно-особистісного підходів у сучасній освіті України. Виявлено переваги й недоліки освітніх технологій та особливості організації процесу навчання майбутніх фахівців в контексті сучасний викликів освіти. Навчально-виховний процес на основі особистісно-орієнтованого підходу повинен відбуватися на основі врахування індивідуально-психологічних особливостей студентів; їх самостійності у виборі форм, методів і засобів навчання; самоконтролю; самооцінки результатів своєї діяльності.Item Впровадження інтерактивних освітніх середовищ для організації і контролю самостійної роботи студентів(Видавництво "Гілея", 2017) Андреєв, Д. Я.Для побудови поточної моделі пропонується виконати спеціальним чином складене завдання, і за наслідками даної роботи будується поточна модель студента. Для найякіснішої побудови поточної моделі студента, доцільно застосовувати так званий спектральний підхід. Суть даного підходу лежить в тому, що кожна навчальна задача має власний спектр умінь, тобто сукупність умінь, які повинні бути сформовані для вирішення конкретної задачі. Для застосування спектрального підходу при моделюванні навчальної дисципліни необхідно розробити спеціальний задачник, в якому окрім умови задачі, повинен розташовуватися її спектр, а також нормативна модель навчальної дисципліни по кожній темі. Основні результати дослідження показують, що використання ІОС: • підвищують об'єктивне оцінювання знань студентів; • упроваджують здорову конкуренцію в навчанні; • виявляють і розвивають творчі здібності студентів; • активізують розумові процеси студентів; • підвищують мотивацію учасників навчально-виховного процесу; • усилюють емоційну виразність занять у вузі, що приводить до зміни характеру процесу навчально-пізнавальної діяльності студентів, до зміни їх відношення до процесу і результату своєї діяльності.Item Освітні стратегії формування духовності молоді в епоху інформаційно-високотехнологічного прогресу(Видавництво "Гілея", 2017) Поліщук, Н. В.; Поліщук, В. Р.Важливість вивчення проблеми становлення духовності молоді в епоху сучасного прогресу обумовлена необхідністю формування нового способу мислення та відвернення глобальних криз людства. Існує проблема створення універсальної освітньої парадигми з урахуванням викликівінформаційно-високотехнологічного прогресу, який вимагає формування нової педагогіки – ноосферної космічно-орієнтованої, на основі якої здійсниться перехід від людини розумної до людини високодуховної (божественної). Проблему освітніх стратегій формування духовності молоді в дусі сучасної епохи досліджували В. Андрущенко, Т. Андрущенко, О .Базалук, Г. Берегова, Б. Гершунський, Л. Губерський, О. Кивлюк, Д. Свириденко та ряд інших. Постановка завдання. Стаття присвячена виявленню освітніх стратегій щодо формування духовності молоді та необхідністю впровадження в навчально- виховний процес ноосферної космічно- орієнтованої педагогіки, яка б відповідала сучасній епосі. Традиційні освітні цілі формування духовності потребують нового переосмислення, оскільки змінилися природні, суспільні та духовні умови життя. Показана недостатність філософсько-педагогічних парадигм щодо нових механізмів розвитку культури, поведінки, духовності та відповідальності молоді в час стрімкого зростання інформаційно-високотехнологічного прогресу – або відбудеться ноосферний космічно-орієнтований прорив у становленні повноцінної високодуховної особистості з перспективами розвитку людства, його духовним і суспільним оновленням або ж суспільство так і не зможе розв’язати глобальні кризи сучасності й уникнути можливих планетарно-космічних катастроф у майбутньому. Обґрунтована сутність ноосферної космічно-орієнтованої педагогіки, яка повинна базуватися на процесах навчання, виховання і розвитку підростаючих поколінь в дусі антропокосмізму й високої духовності та покликана формувати всеохоплюючий ідеальний образ людини майбутнього. Доведено, що у філософії освіти відповідні дослідження і його результати використовуються для отримання актуальної інформації про закономірності й організацію навчально- виховної роботи, тому у справі формування фундаментальних складових високої духовності молоді актуальним завданням стає створення оновленої педагогіки, яка повинна мати ноосферне космічно- орієнтоване спрямування з метою розв’язання проблем, які виникли в результаті функціонування інформаційно- високотехнологічного прогресу.Item 1. Титульна сторінка. 2. Зміст збірника.(Видавництво "Гілея", 2017)Концепція збірника базується на багатоплановому науковому висвітленні проблем сучасної освіти і науки в умовах полікультурного глобалізаційного суспільства. Основні рубрики охоплюють всі освітні галузі (науки про освіту; філософія освіти; освітні вимірювання; дошкільна, початкова, середня, професійна, вища освіта, менеджмент освітньої діяльності тощо). Розрахований на фахівців гуманітарних наук.Item Інформаційний вимір педагогічного дискурсу(Видавництво "Гілея", 2017) Вашкевич, В. М.; Морозов, В. В.Філософсько-освітня парадигма педагогічного дискурсу в системі технологій освіти має змінити свій зміст і контури у відповідь на виклики сучасності. Важливим пріоритетом сучасної освіти в контексті її модернізації є впровадження дискурсивних технологій. Так як головною метою будь-якого дискурсу є досягнення взаєморозуміння, то інформаційний вимір педагогічного дискурсу, який має специфічну мету, завдання й функції, повинен характеризуватися злагодженістю, послідовністю і адаптованістю саме в українському освітньому просторі. Проблеми педагогічного дискурс розглядався в роботах наступних вчених : Н. Антонова, Л. Колток, О. Кучерява, А. Ліпаєва, О. Кивлюк та ін. Філософська рефлексія інформаційного виміру сучасної освіти в контексті педагогічного дискурсу. Визначено та обґрунтовано структуру інформаційного супроводу як системи соціально-педагогічних перетворень сучасної освіти в контексті використання інформаційних систем і технологій в умовах глобалізаційно-інформаційної трансформації освіти. Серед провідних елементів інформаційного виміру педагогічного дискурсу розглядається: інформаційний супровід освіти; комп’ютерна грамотність та інформаційна культура; медіа-грамотність; система педагогічних технологій впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій; зміст, форми, методи і засоби інформаційного представлення предмета педагогічного дискурсу. Здійснено аналіз інформаційного супроводу освітнього процесу. Виявлено елементи рефлексивної моделі розуміння інформаційного виміру педагогічного дискурсу.Item Конструктивістська парадигма як філософське підґрунтя сучасної вищої освіти(Видавництво "Гілея", 2017) Александров, Д. В.Науковий істеблішмент проявляє інтерес до процесів трансформації інституту освіти та надають поштовх до методологічного пошуку та встановлення чинників, що слугують мірилом дискурсивної узгодженості орієнтацій суб’єктів освітнього простору з оновленими імперативами освіти. Неподільність свідомості суб’єкта та потенціалу навколишнього середовища, що фактично формують єдине ціле – є загальним проявом холістичних тенденцій сучасного конструктивізму. До кола наукових праць, в яких якнайповніше розкриваються загальнотеоретичні основи філософського конструктивізму слід віднести праці Е. Томпсона, Е. Роша, Е. Телена, К. Касторіадіса, А. Ное. Вища освіта пов’язана створювати умови, за яких стають можливими процеси породження знань самими студентами в процесі активної освітньо-виховної діяльності. Конструктивістська парадигма в межах некласичної філософії активно застосовує поняття «енактивізм» (enactivity), яке поєднує в собі проекцію культурно детермінованих схем пізнавальної діяльності та онтологічну реальність реалізації власних освітніх інтересів особи. В статті з позицій сучасного епістемологічного конструктивізму аргументується щільний зв'язок когнітивної діяльності молодого фахівця та визначення «локалів» його професійних інтересів. Останні розуміються в межах проективно-конструктивного відношення суб’єкта до освітнього середовища. З позицій енактивізму розкривається механізм «констеляції» освітніх інтересів. Особистісне та професійне самовизначення в контексті енактивізму не зводиться до позиції студентства в освітній системі, навпроти бачиться процесом і результатом стосунків між різними суб’єктами освітнього простору, що відтворюють і оновлюють соціокультурні практики в своїх прагненнях та інтересах.Item Освітній ландшафт у предметному полі філософії освіти(Видавництво "Гілея", 2017) Терепищий, С. О.Актуальність теми дослідження в тому, що освіта як важливий соціальний інститут завжди перебуває у центрі цивілізації. У зв’язку з глобалізацією у лексикон гуманітарних наук стали проникати такі терміни, як «ландшафт», «простір», «картографія», «довкілля», «рельєф», які набули широкої розповсюдженості незалежно від географії як наукової парадигми. Це привело до того, що у сфері освітніх досліджень з’явився новий термін «освітній ландшафт». Поняття освітніх ландшафтів та динаміку їх змін з різних боків досліджують М. Гіббонс, С. Маргінсон, М. Ван дер Венде, К. Олдс, С. Робертсон, Х. Вайтбред, М. Тезарь та ін. Мета статті полягає у авторській презентації поняття «освітній ландшафт» як способу пізнання й інтерпретації освіти. В статті здійснено аналіз освітнього ландшафту у предметному полі філософії освіти. Описано ознаки, які відрізнять це поняття від інших способів репрезентації освітньої реальності: пластичність, динамічність, антропологічність, вітальність, просторовість, композиційність, семантичність, символічність, темпоральність, ритмічність, полімасштабність, гібридність, контекстуальність, ситуативніcть. Запропоновано загальну парадигму дослідження освітнього ландшафту як соціального явища. Показано три полюси, навколо яких центруються дослідження освітніх ландшафтів: суб’єктивний («індивідуум»), інтерсуб’єктивний («суспільство»), символічний («культура»). Виявлено п’ять основних підходів: індивідуальний, типологічний, метафоричний, конструктивістський та міфологічний. Окреслено перспективи досліджень у галузі типології та методів дослідження освітніх ландшафтів.Item Теоретичні та практичні аспекти управління якістю освіти в умовах еволюції від інформаційного суспільства до «суспільства знань»(Вид-во "Гілея", 2017) Воденніков, С. А.Якість освіти - це максимальне розкриття творчих можливостей людини, її здібностей до самоосвіти і самонавчання як основної ціннісної установки в умовах еволюції від інформаційного суспільства до «суспільства знань». Задача підвищення якості освіти – це надати майбутньому працівникові широку освіту, включаючи знання у сфері підприємництва, менеджменту, вирішення кризових ситуацій, інформаціології, а також навчити навичкам сприйняття нових знань. В умовах еволюції інформаційного суспільства в «суспільство знань» інноваційна діяльність є одним з ключових факторів виробництва, в контексті якого інновація перетворюється на ключовий ресурс, а інтелектуальні та технічні здібності виступають основою багатства як індивідуумів, так ВНЗ і всієї країни. Доведено, що слід розвивати механізми управління якістю освіти в умовах інформаційного суспільства та глобалізації, направлені на підвищення ефективності якості освіти та підготовки високопрофесійних і висококомпетентних фахівців, здатних працювати в умовах конкурентоспроможного середовища.Item Неформальна освіта в концепції lifelong learning(Вид-во "Гілея", 2017) Кивлюк, О. П.Неформальна безперервна освіта, на наш погляд, формується на основі уявлень людини про ймовірне поле своєї професійної активності та можливих векторах особистісного просування в цьому полі, або ж як складової саморозвитку, чи то самоосвіти в межах самореалізації та підвищення самооцінки, або ж підняття власного статусу, іміджу тощо. Межі цього поля з одного боку визначаються рівнем розвитку відповідної науки, яка є теоретико-методологічною основою професійної діяльності та відповідним інноваційним досвідом, а з іншого – можливостями, схильностями, здібностями, аксіологічною та мотиваційно-вольовою складовою, характером особистості. Безперервна освіта не повинна слугувати лише постійному професійно-компетентнісному зростанню особистості з одного боку, і ти більше, не може бути переведеною з класичної в статус «хоббі», або ж «захоплення» – з концепції lifelong learning не вичерпує всіх питань, які виникають перед людиною в умовах глобалізаційних змін та викликів сучасності, а є лише однією з складових стратегічного завдання освіти як мультикультурного процесу розвитку особистості в високодуховній, технологічно розвиненій цивілізації.Item Стратегія підвищення якості освіти як стратегія інноваційного розвитку суспільства, держави і особистості(Вид-во "Гілея", 2017) Банах, В. А.Здійснюючи спробу обґрунтувати напрями і фактори підвищення якості освіти в умовах розвитку інформаційного суспільства та підвищення конкурентоспроможності, автор намагається продемонструвати, що розвиток суспільства і держави базується на інноваціях, інноваційній освіті та інноваційно-творчо-креативній особистості, які повинна сформувати вища школа. В статті здійснено соціодіагностику проблем якості вищої освіти і сформульовано напрями розвитку і удосконалення якості освіти як освіти інноваційного середовища, проаналізувати проблеми якості освіти в контексті еволюції суспільства від інформаційного до «суспільства інновацій. Показано, що слід продукувати концептуальні та праксеологічні засади освіти, яка б відповідала інноваційному розвитку суспільства, держави і особистості. Інформаційне суспільство та «суспільство знань» культивують інноваційне середовище та інноваційну особистість, для чого слід сприяти оптимізації інноваційної освіти та виявляти проблеми освіти в контексті еволюції суспільства від інформаційного до «суспільства інновацій».