Випуск 12 (4)

Permanent URI for this collectionhttps://enpuir.udu.edu.ua/handle/123456789/24470

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 11 of 11
  • Item
    1. Титульна сторінка. 2. Зміст збірника.
    (Вид-во "Гілея", 2019)
    Концепція збірника базується на багатоплановому науковому висвітленні проблем сучасної освіти і науки в умовах полікультурного глобалізаційного суспільства. Основні рубрики охоплюють всі освітні галузі (науки про освіту; філософія освіти; освітні вимірювання; дошкільна, початкова, середня, професійна, вища освіта, менеджмент освітньої діяльності тощо). Розрахований на фахівців гуманітарних наук.
  • Item
    Афективні фактори сумісного емоційного простору
    (Вид-во "Гілея", 2019) Ревін, Ф. Г.
    Відповідно, метою даної роботи є застосування раніше запропонованої феноменологічної методології та класифікації колективних емпатетіческіх станів з метою надання засобів для адекватної інтерпретації ступеня, в якому конкретне соціальне утворення є гармонійним. А також визначити емоційні передумови і важелі громадянської активності, аналізуючи вплив емоційних чинників на нашу здатність до спільного критичного мислення, рефлексивно-реактивне сприй- няття і усвідомлення суспільних перетворень.
  • Item
    Комунікативний горизонт сучасного суспільства у дзеркалі перспектив і обмежень
    (Вид-во "Гілея", 2019) Кузьоменська, Л. Г.
    Інформаційна картина сучасності надзвичайно багатоманітна й поліаспектна. Ефективне функціонування в межах такого комунікативного простору можливе за умови перманентного підвищення рівня комунікативної культури.
  • Item
    Еволюційні трансформації ідей прагматизму
    (Вид-во "Гілея", 2019) Осіпцов, А. В.; Цибулько, О. С.
    У статті розглядається питання трансформації ключових ідей прагматизму. Особлива увага приділяється фундаментальним концепціям засновників прагма- тизму як філософського напрямку. Разом з тим, прагматична філософія – це вчення про методи раціонального обґрунтування знання, причому, перш за все, обґрунтування емпіричного знання. У статті виявлено особливості релятивістського і об’єктивістського прагматизму.
  • Item
    Протиріччя як інструмент рефлексії культури
    (Вид-во "Гілея", 2019) Яценко, О. Д.
    Ретроспективий аналіз історико-філософських аналітик сутності культури пропонує різні варіанти таких протилежних за значенням концептів: природа (Античність), сакральне (Середньовіччя), соціум (Новий час), трансценденція (німецька класика). На сучасному етапі такою опозицією культурі в її класичному значенні є феномен симуляції як продукування семіотичних одиниць, позбавлених онтологічних підстав. Втілюючи інтенції капіталізму в агресивних формах ідеолого-економічного впливу, симуляції суттєво трансформують перебіг соціокультурного та індивідуального буття. Тому філософська освіта як осередок критичності рефлексії є необхідним компонентом підготовки фахівця.
  • Item
    Входження постнекласичного гуманітарного поняття “Хаос” в освітню сферу: соціально–філософський аспект проблеми соціалізації особистості
    (Вид-во "Гілея", 2019) Селіверстова, Г. В.
    Складність, мінливість та хаотичність сучасного світу вже стали такими його постійними і відомими ознаками, які не мають заперечення як у вчених, так і у філософів, психологів, соціологів та ін. Дійсно розвиток постнекласичного природничого знання доказав існування складних і хаотичних процесів у природному світі, а сучасні гуманітарні розвідки підтвердили хаотизацію різних сторін культурного, соціального та психологічного буття людини
  • Item
    Проблема людини в інформаційному суспільстві
    (Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2019) Поліщук, О. С.; Поліщук, О. В.
    Інформаційне суспільство як феномен науково–технічного прогресу, а тим більше людина, яка є основою цього суспільства, потребує детального подальшого вивчення. Фактично відбувається посилення інформаційного рівня взаємодії, що супроводжується регламентацією, а подекуди і легітимацією морально–етичних взаємодій.
  • Item
    Религия, техника, культура: дискурсы взаимодействия
    (Вид-во "Гілея", 2019) Добродум, О. В.
    Релігія у певному сенсі сприяє розвитку знань і технологій: зважуючи на той факт, що на сьогоднішньому етапі релігійного розвитку наука стала референтною характеристикою для основних релігій і конфесій, багато хто з них прагне довести власну унікальну роль у розвитку high-tech, IТ і штучного інтелекту (ШІ).
  • Item
    Альтернативна освіта як предмет філософсько-освітнього дискурсу
    (Вид-во "Гілея", 2019) Жукова, Г. В.
    Планомірне навчання, спрямоване на задоволення освітніх потреб громадян, окремих соціальних, професійних груп є результатом збільшення освітнього потенціалу суспільства. На відміну від академічної, позаакадемічна освіта здійснюється різними організаціями і установами і не завжди професійними педагогами (викладачами). Вона менш структурована і не обов’язково завершується отриманням загальновизнаного документа про освіту, виступає, так званою альтернативною освітою.
  • Item
    Формування системи викладання світоглядних дисциплін філософського циклу в перші роки радянської влади в Україні на прикладі кафедри філософії та соціології Національного фармацевтичного університету
    (Вид-во "Гілея", 2019) Іванова, К. А.; Хіріна, Г. О.; Кулакова, О. М.
    Викладання світоглядних дисциплін у вищих навчальних закладах завжди є актуальним та необхідним в нашому суспільстві. Велике значення в цьому мають кафедри філософії, тому відтворення історії створення таких кафедр, їх функціонування, біографій викладачів та співробітниками, що стояли біля джерел є дуже важливим та актуальним сьогодні.
  • Item
    Інновації в освіті: філософсько-освітній аспект
    (Вид-во "Гілея", 2019) Сайгученко, В. В.
    Реформування української системи освіти не стало актуальним питанням і завданням для всього суспільства. Так, роботодавці не приймають участі у плануванні прийому і працевлаштуванні випускників освітніх закладів. Ефективність упровадження старшої профільної школи вже на початковому етапі функціонування не підтверджується експериментально. Є певні обмеження для учнів сільської місцевості, що створює умови для подальшого соціального розшарування.