Життєстійкість як чинник суб’єктивного благополуччя дорослих у кризових ситуаціях
Журнал
Наукові перспективи (Naukovì perspektivi)
ISSN
2708-7530
Дата випуску
2026-06
DOI
10.52058/2708-7530-2026-5(71)-2783-2794
159.922.6:159.942:159.923.2
Анотація
У статті представлено результати емпіричного дослідження життєстійкості як чинника суб’єктивного благополуччя дорослих у кризових ситуаціях. Актуальність проблеми зумовлена тим, що тривалі кризові умови змінюють життєвий простір дорослої людини, посилюють невизначеність та емоційне напруження, актуалізуючи потребу в опорі на внутрішні психологічні ресурси. У цьому контексті суб’єктивне благополуччя розглядається не лише як наслідок сприятливих зовнішніх обставин, а й як результат здатності особистості зберігати активність, осмисленість дій, відчуття контролю та позитивне ставлення до життєвого досвіду.
У дослідженні взяли участь 184 дорослі особи віком від 25 до 57 років. Використано методику дослідження життєстійкості, методику «Когнітивні особливості суб’єктивного благополуччя (КОСБ-3)» та шкалу позитивного й негативного досвіду SPANE. Статистичну обробку емпіричних даних здійснено із використанням IBM SPSS Statistics 27. Для аналізу результатів застосовано описову статистику, частотний аналіз, коефіцієнт кореляції Пірсона та простий лінійний регресійний аналіз.
Результати дослідження показали, що у вибірці переважає середній рівень загальної життєстійкості, що свідчить про помірно виражений ресурс психологічної стійкості у більшості респондентів. Найбільш вираженим компонентом життєстійкості виявилося прийняття виклику. Показники суб’єктивного благополуччя відображають помірно позитивну оцінку життя та додатний баланс афектів. Кореляційний аналіз виявив статистично значущі зв’язки між загальною життєстійкістю та задоволеністю життям, незадоволеністю собою і розчаруванням життям, задоволеністю відносинами з іншими, негативними переживаннями та балансом афектів. Водночас зв’язок життєстійкості з позитивними переживаннями у повній вибірці не досяг рівня статистичної значущості.
Регресійний аналіз підтвердив значущий прогностичний внесок життєстійкості у показники суб’єктивного благополуччя. Життєстійкість пояснює частину варіативності загальної задоволеності життям і балансу афектів, що дає підстави розглядати її як важливий психологічний ресурс підтримання благополуччя в кризових ситуаціях. Перспективи подальших досліджень пов’язані з вивченням ролі копінг-стратегій, соціальної підтримки, толерантності до невизначеності та резильєнтності у підтриманні суб’єктивного благополуччя дорослих.
У дослідженні взяли участь 184 дорослі особи віком від 25 до 57 років. Використано методику дослідження життєстійкості, методику «Когнітивні особливості суб’єктивного благополуччя (КОСБ-3)» та шкалу позитивного й негативного досвіду SPANE. Статистичну обробку емпіричних даних здійснено із використанням IBM SPSS Statistics 27. Для аналізу результатів застосовано описову статистику, частотний аналіз, коефіцієнт кореляції Пірсона та простий лінійний регресійний аналіз.
Результати дослідження показали, що у вибірці переважає середній рівень загальної життєстійкості, що свідчить про помірно виражений ресурс психологічної стійкості у більшості респондентів. Найбільш вираженим компонентом життєстійкості виявилося прийняття виклику. Показники суб’єктивного благополуччя відображають помірно позитивну оцінку життя та додатний баланс афектів. Кореляційний аналіз виявив статистично значущі зв’язки між загальною життєстійкістю та задоволеністю життям, незадоволеністю собою і розчаруванням життям, задоволеністю відносинами з іншими, негативними переживаннями та балансом афектів. Водночас зв’язок життєстійкості з позитивними переживаннями у повній вибірці не досяг рівня статистичної значущості.
Регресійний аналіз підтвердив значущий прогностичний внесок життєстійкості у показники суб’єктивного благополуччя. Життєстійкість пояснює частину варіативності загальної задоволеності життям і балансу афектів, що дає підстави розглядати її як важливий психологічний ресурс підтримання благополуччя в кризових ситуаціях. Перспективи подальших досліджень пов’язані з вивченням ролі копінг-стратегій, соціальної підтримки, толерантності до невизначеності та резильєнтності у підтриманні суб’єктивного благополуччя дорослих.
The article presents the results of an empirical study of hardiness as a factor of subjective well-being among adults in crisis situations. The relevance of the problem is determined by the fact that prolonged crisis conditions transform an adult’s life space, increase uncertainty and emotional tension, and actualize the need to rely on internal psychological resources. In this context, subjective well-being is considered not only as a consequence of favorable external circumstances, but also as a result of a person’s ability to maintain activity, meaningfulness of actions, a sense of control, and a positive attitude toward life experience.
The study involved 184 adults aged 25 to 57 years. The Hardiness Test, the method “Cognitive Features of Subjective Well-Being (COSB-3)”, and the Scale of Positive and Negative Experience (SPANE) were used. Statistical processing of the empirical data was carried out using IBM SPSS Statistics 27. Descriptive statistics, frequency analysis, Pearson’s correlation coefficient, and simple linear regression analysis were applied to analyze the results.
The results of the study showed that an average level of overall hardiness prevailed in the sample, indicating a moderately expressed psychological resilience resource among most respondents. Challenge acceptance was found to be the most pronounced component of hardiness. The indicators of subjective well-being reflected a moderately positive evaluation of life and a positive affect balance. Correlation analysis revealed statistically significant relationships between overall hardiness and life satisfaction, self-dissatisfaction and disappointment with life, satisfaction with relationships with others, negative experiences, and affect balance. At the same time, the relationship between hardiness and positive experiences in the full sample did not reach the level of statistical significance.
Regression analysis confirmed the significant predictive contribution of hardiness to indicators of subjective well-being. Hardiness explains part of the variability in overall life satisfaction and affect balance, which makes it possible to consider it an important psychological resource for maintaining well-being in crisis situations.
Prospects for further research are related to studying the role of coping strategies, social support, tolerance of uncertainty, and resilience in supporting adults’ subjective wellbeing.
The study involved 184 adults aged 25 to 57 years. The Hardiness Test, the method “Cognitive Features of Subjective Well-Being (COSB-3)”, and the Scale of Positive and Negative Experience (SPANE) were used. Statistical processing of the empirical data was carried out using IBM SPSS Statistics 27. Descriptive statistics, frequency analysis, Pearson’s correlation coefficient, and simple linear regression analysis were applied to analyze the results.
The results of the study showed that an average level of overall hardiness prevailed in the sample, indicating a moderately expressed psychological resilience resource among most respondents. Challenge acceptance was found to be the most pronounced component of hardiness. The indicators of subjective well-being reflected a moderately positive evaluation of life and a positive affect balance. Correlation analysis revealed statistically significant relationships between overall hardiness and life satisfaction, self-dissatisfaction and disappointment with life, satisfaction with relationships with others, negative experiences, and affect balance. At the same time, the relationship between hardiness and positive experiences in the full sample did not reach the level of statistical significance.
Regression analysis confirmed the significant predictive contribution of hardiness to indicators of subjective well-being. Hardiness explains part of the variability in overall life satisfaction and affect balance, which makes it possible to consider it an important psychological resource for maintaining well-being in crisis situations.
Prospects for further research are related to studying the role of coping strategies, social support, tolerance of uncertainty, and resilience in supporting adults’ subjective wellbeing.
Теми
Файл(и)![Ескіз]()
Вантажиться...
Назва
Kornieva Alina.pdf
Розмір
977.41 KB
Формат
Adobe PDF
Контрольна сума
(MD5):f4f8d8b3ce4fcd06a0f7cd2ff969f45a
