Асоціативно-семантична група: принципи ідентифікації парадигми та способи дослідження

Відкритий та динамічний характер лексичної системи, обумовленість її розвитку не лише лінгвістичними, а й екстра-лінгвістичними факторами свідчать про необхідність враховувати під час дослідження мовних процесів реального суб’єкта мовленнєвої діяльності – людину з її знаннями, системою цінностей, життєвим досвідом та комунікативними потребами, а також зв’язок між відображенням дійсності й лексико-семантичної системи у свідомості індивідуума. З огляду на це лінгвісти дійшли висновку, що для пояснення семантичних процесів можуть бути використані закони асоціації і що психологічні методи можуть значно поглибити знання, набуті із застосуванням лінгвістичних методів дослідження семантики лексем.
Вербальні асоціації важливі для аналізу мовної особистості, організації внутрішнього лексикону людини, особливостей породження та сприйняття тексту тощо. Наразі науковці досліджують семантичні відношення між словом-стимулом і його асоціатами. Аналіз семантичних кореляцій лексем, що належать до різних асоціативних і семантичних полів, надав підстави для виділення поруч із традиційними, загальноприйнятими парадигмами асоціативно-семантичну групу. Будучи частиною асоціативного поля, вона включає граматично однорідні лексеми на позначення реалій, об’єднаних причинно-наслідковими
зв’язками, у значеннях яких наявні тотожні семи, що перебувають в особливих відношеннях. З метою засвідчити власне лінгвістичний, а не психолінгвістичний, підхід до виокремлення та аналізу парадигми запропоновані нові терміни: на позначення слова-стимулу використано термін «каузема», слова-реакції, семантично пов’язаного з кауземою, – «рефлексема». Визнання існування асоціативно-семантичних груп сприяє кращому розумінню механізму взаємодії елементів лексико-семантичної системи.

The open and dynamic nature of the lexical system, as well as the fact that its development is determined not only by linguistic but also by extralinguistic factors, indicates the need to take into account the real subject of speech activity – namely, the individual with their knowledge, value system, life experience, and communicative needs. This also presupposes consideration of the relationship between the reflection of reality and the lexical-semantic system
in the individual’s consciousness. In this regard, linguists have concluded that the laws of association may be used to explain semantic processes and psychological methods can significantly deepen the insights obtained through purely linguistic approaches to the study of lexical semantics. Verbal associations play a crucial role in the analysis of linguistic personality, the organisation of an individual’s mental lexicon, and the processes
of text production and perception. Contemporary linguistic research focuses on the semantic relationships between a stimulus word and its associates. The analysis of semantic correlations between lexemes belonging to different associative and semantic fields has provided grounds for distinguishing an associative-semantic group alongside traditional, generally accepted paradigms. As a component of the associative field, such a group comprises grammatically homogeneous lexemes denoting realities united by cause-and-effect relations, whose meanings contain identical semes that stand in specific interrelations. To demonstrate a linguistic rather than a psycholinguistic approach to the identification and analysis of paradigms, new terms have been proposed. The term «causeme» denotes a stimulus word, while «reflexeme» refers to a response word that is semantically related to the causeme. Recognition of the existence of associative-semantic groups contributes to a deeper understanding of the mechanisms underlying interaction among elements of the lexical-semantic system.