Вплив постправди на громадянську свідомість у період глобальних криз

Abstract

В умовах стрімкого розвитку цифрових технологій і масових інформаційних впливів постправда набуває значення одного з найнебезпечніших викликів для демократичних суспільств. Глобальні кризи: війна, інфодемія, економічна нестабільність – актуалізують потребу у глибокому аналізі змін громадянської свідомості під тиском інформаційного середовища. Мета статті полягає у виявленні особливостей впливу феномену постправди на формування і трансформацію громадянської свідомості у кризові періоди, а також у визначенні способів протидії їй. Методологічну основу роботи становлять системний, компаративний і критико-аналітичний підходи, що дали змогу інтегрувати міждисциплінарні наукові розвідки та провести ґрунтовний аналіз інформаційних викривлень. У результаті дослідження розкрито зміст і еволюцію поняття «постправда» в академічному дискурсі, ідентифіковано основні механізми впливу постправди на громадянську свідомість у час соціально-політичної нестабільності, а також запропоновано ефективні напрями розвитку критичного мислення та медіаграмотності як стратегічних захисних аспектів. Висновки наукової праці засвідчують, що постправда, апелюючи до емоцій і спрощених наративів, підриває здатність громадян до раціонального аналізу, сприяє фрагментації суспільної думки, політичній поляризації та зниженню довіри до інституцій. Запропоновано модель формування інформаційної стійкості громадян, яка базується на поетапному впровадженні освітніх програм, посиленні цифрової грамотності, підтримці незалежних фактчекінгових платформ і активізації участі громадян у медіаініціативах. Отже, встановлено, що ефективна протидія постправді можлива лише за умови комплексного підходу, де освіта, культура критичного мислення і громадянська залученість є ключовими елементами. Подальші дослідження доцільно зосередити на розробленні типології медіаспоживачів, оцінюванні дієвості інформаційної політики держави та механізмах етичної регуляції комунікації в умовах цифрової гіперреальності.In the context of rapid digital technology development and widespread informational influence, post-truth has become one of the most dangerous challenges to democratic societies. Global crises, war, infodemic, and economic instability intensify the need for an in-depth analysis of the transformation of civic consciousness under the pressure of the information environment. This article aims to identify the impact of post-truth on the formation and transformation of civic awareness in times of crisis, as well as to define mechanisms for counteracting this phenomenon. The study’s methodological framework integrates systemic, comparative, and critical-analytical approaches, allowing for a thorough interdisciplinary analysis of information distortions. The research results are the conceptual evolution of «post-truth» in academic discourse, identify the key mechanisms by which post-truth affects public consciousness during socio-political instability, and propose effective directions for fostering critical thinking and media literacy as strategic defense tools. The findings demonstrate that post-truth, relying on emotional appeals and simplified narratives, undermines citizens’ capacity for rational analysis, promotes fragmentation of public opinion, intensifies political polarization, and erodes trust in institutions. The author proposes a model for developing information resilience among citizens based on the gradual implementation of educational programs, enhancement of digital literacy, support for independent fact-checking platforms, and the active participation of civil society in media initiatives. The article concludes that effective resistance to post-truth is only possible through a comprehensive approach, where education, a culture of critical thinking, and civic engagement are key components. Future research should focus on developing a typology of media consumers, assessing the effectiveness of state information policy, and exploring mechanisms for ethical regulation of communication in the conditions of digital hyperreality.