Фахівець «нової хвилі» в повоєнному відтворенні економічних ресурсів підприємства

У статті теоретично обґрунтовано роль та функції фахівця «нової хвилі» як ключового драйвера повоєнного відтворення економічних ресурсів підприємства. Доведено, що в умовах масштабної деформації економічного ландшафту, спричиненої збройною агресією, традиційне відтворення за довоєнними моделями є неефективним. Методи дослідження охоплюють сферу системного управління, властиву європейським поглядам на розвиток підприємства, зокрема системний підхід для активізації потенціалу працівника, порівняльний аналіз, інформаційне моделювання й узагальнення (для формування профілю фахівця «нової хвилі»), а також метод логічного моделювання процесів відтворення економічних ресурсів. Автором розкрито сутність фахівця «нової хвилі» як адаптивного менеджера, чий професійний профіль базується на поєднанні життєстійкості, цифрової грамотності та екологічної свідомості. Особливу увагу приділено структуризації функцій фахівця, а саме: когнітивної, менеджерської й технологічної. Проведено порівняння характеристик традиційного спеціаліста та фахівця «нової хвилі», акцентовано на важливості крос-функціональності (T-shaped skills) і адаптивного інтелекту (AQ). Визначено три вектори відтворення ресурсів: матеріально-технічний, фінансово-інвестиційний та інформаційно-цифровий. Наукова новизна дослідження полягає в розробленні інтегрованої моделі 4D-розвитку (мікронавчання, VR-симуляції, крос-функціональний шеринг, еко-навчання), що відповідає концепції навчання впродовж усього життя. Запропоновано нову парадигму управління процесами активізації інноваційного й функціонального розвитку працівника, яка забезпечує мультиплікативний ефект для розвитку ресурсного потенціалу підприємства завдяки впровадженню AI-інструментів та автоматизації. Запропоновано систему KPI для оцінки професійного розвитку працівників, що базується на показниках соціального впливу та стратегічної відповідності стандартам ЄС і принципам ESG. Результати дослідження може бути використано під час розроблення стратегій модернізації вітчизняних підприємств та програм професійної перепідготовки кадрів у повоєнний період.

The article provides a theoretical substantiation of the role and functions of a "new-wave" specialist as a key driver of the post-war renewal of anenterprise’s economic resources. It is demonstrated that traditional renewal based on pre-war models is ineffective under conditions of large-scale distortions in the economic landscape caused by military aggression. The research methods encompass the domain of systemic management, aligned
with European perspectives on enterprise development, including a systems approach to activating employee potential; comparative analysis; information modeling and generalization (for shaping the profile of the "new-wave" specialist); as well as the method of logical modeling of economic resource renewal processes. The author reveals the essence of the "new-wave" specialist as an adaptive manager whose professional profile is grounded in a combination of resilience, digital literacy, and environmental awareness. Particular attention is paid to the structuring of the specialist’s functions: cognitive, managerial, and technological. The study compares the characteristics of a traditional specialist and a "new-wave" specialist, emphasizing the importance of cross functionality (T-shaped skills) and adaptive intelligence (AQ). Three vectors of resource renewal are identified: material and technical, financial and investment, and information and digital. The scientific novelty of the study lies in the development of an integrated "4D-development" model (microlearning, VR simulations, cross-functional sharing, eco-learning), which corresponds to the concept of lifelong learning. A new paradigm for managing the processes of activating innovative and functional employee development is proposed, ensuring a multiplicative effect on the development of the enterprise’s resource potential through the implementation of AI tools and automation. A system of KPIs for assessing employees’ professional development is proposed, based on indicators of social impact and strategic alignment with EU standards and ESG principles. The research findings can be applied in the development of modernization strategies for
domestic enterprises and in designing professional retraining programs in the post-war
period.