Вплив програми постуральної гімнастики на показники статичної стабілізації тулуба у дітей зі спастичною диплегією (GMFCS II)

У статті представлено результати експериментального дослідження впливу програми постуральної гімнастики на показники статичної стабілізації тулуба у дітей 7–11 років зі спастичною диплегією II рівня за GMFCS. У дослідженні взяли участь 12 дітей, які були розподілені на експериментальну (n=6) та контрольну (n=6) групи. Оцінювання здійснювалося за шкалою Trunk Control Measurement Scale (TCMS) (розділи статичного контролю), тестом утримання пози сидячи без опори та стабілометричними показниками амплітуди коливань центру тиску (COP) в умовах статичного утримання пози. В ЕГ зафіксовано статистично значуще покращення показників контролю тулуба (ΔTCMS +7,4 бала; p=0,028), збільшення часу утримання пози сидячи (+6,7 с; p=0,027) та зменшення амплітуди коливань центру тиску (-4,4 мм; p=0,026) порівняно з КГ. Міжгрупові відмінності після експерименту були статистично значущими (p<0,05; d=0,88–1,02).
Отримані результати свідчать про ефективність програми постуральної гімнастики як засобу формування проксимальної стабілізації та вдосконалення механізмів антигравітаційного контролю у дітей зі спастичною диплегією GMFCS II.

The article presents the results of a quasi-experimental study investigating the effect of a postural gymnastics program on static trunk stabilization in children aged 7–11 years with spastic diplegia classified as level II according to the Gross Motor Function Classification System (GMFCS). Twelve children participated in the study and were divided into an experimental group (n=6) and a control group (n=6). Assessment included the Trunk Control Measurement Scale (TCMS) (static control components), the unsupported sitting test, and stabilometric parameters of center of pressure (COP) oscillation amplitude under static conditions. After the 12-week intervention, the experimental group demonstrated statistically significant improvements in trunk control (ΔTCMS +7.4 points; p=0.028), sitting balance duration (+6.7 s; p=0.027), and a reduction in COP oscillation amplitude (−4.4 mm; p=0.026) compared to the control group. Post-intervention between-group differences were statistically significant (p<0.05; d=0.88–1.02). A strong negative correlation was found between ΔTCMS and ΔCOP (r=−0.71; p=0.009). Multiple linear regression analysis confirmed that improvements in trunk control were an independent predictor of enhanced static stabilization (β=0.61; p<0.05; R²=0.54). The findings demonstrate the effectiveness of postural gymnastics in improving proximal stabilization and anti-gravity control mechanisms in children with spastic diplegia GMFCS level II.